Джерела
безсмертного слова,
Криниця творчої
снаги
(до 145 – річчя від
дня народження Лесі Українки)
«Вільні співи, гучні голоси,
В
ріднім краї я чути бажаю»
Леся
Українка
Леся Українка (Лариса
Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у місті Новограді – Волинському. Мати її –
письменниця Олена Пчілка, батько – юрист.
Творчість Л. Українки з’явившись
на рубежі двох століть і двох епох, стала однією з вершин української
літератури. Ім’я поетеси овіяне
всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості,
духовної краси і мистецького обдарування, її талант вилився у поезії, драматургії,
прозі, літературній критиці, перекладацькій роботі, фольклористиці.
Мужність, незламна воля,
пристрасність і бойовий темперамент – така Леся Українка, полум’яний борець за свободу людської думки, за визволення
Батьківщини. Усе коротке життя поетеси було сповнене жагою творчого горіння,
жадоби до роботи. Вона зробила в галузі літератури так багато, що досягнутого
хватило б на життя кількох людей.
Про Лесю Українку є
кінофільми, за її творами йдуть театральні вистави. Тому – то воістину пророче
звучать слова письменниці, викарбувані на її пам’ятнику
в Києві:
Як я умру на
світі запалає
Покинутий
вогонь моїх пісень,
І стримуваний
пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
В сільській бібліотеці
пройшла літературна година приурочена 145- річчю від дня народження Л.
Українки.
Мета заходу: передати силу
і глибину поетичного світу письменниці, виховувати любов до українського
поетичного слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар