Джерела безсмертного слова,

Криниця творчої снаги

(до 145 – річчя від дня народження Лесі Українки)

                              «Вільні співи, гучні голоси,

                                             В ріднім краї я чути бажаю»

                                                                   Леся Українка

        Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у  місті Новограді – Волинському. Мати її – письменниця Олена Пчілка, батько – юрист.

        Творчість Л. Українки з’явившись на рубежі двох століть і двох епох, стала однією з вершин української літератури.  Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант вилився у поезії, драматургії, прозі, літературній критиці, перекладацькій роботі, фольклористиці.

        Мужність, незламна воля, пристрасність і бойовий темперамент – така Леся Українка, полум’яний борець за свободу людської думки, за визволення Батьківщини. Усе коротке життя поетеси було сповнене жагою творчого горіння, жадоби до роботи. Вона зробила в галузі літератури так багато, що досягнутого хватило б на життя кількох людей.

         Про Лесю Українку є кінофільми, за її творами йдуть театральні вистави. Тому – то воістину пророче звучать слова письменниці, викарбувані на її пам’ятнику в Києві:

                        Як я умру на світі запалає

                        Покинутий вогонь моїх пісень,

                        І стримуваний пломінь засіяє,

                        Вночі запалений, горітиме удень.
                                                       

                                                   

          В сільській бібліотеці пройшла літературна година приурочена 145- річчю від дня народження Л. Українки.
                                                                 

           Мета заходу: передати силу і глибину поетичного світу письменниці, виховувати любов до українського поетичного слова.

        

font-size:14.0pt;mso-ansi-language: UK'> 

      Наша мова – мова вічної землі,

      Наше слово – слово вічного

                       народу

                                     «Рідну мову легко розпізнати

                                     В колисковій ніжності верби,

                                     В українській білій тиші хати,

                                     В барвах стяга жовто-голубих»

         З 21 лютого 2000 року в Україні відзначають Міжнародний  день рідної мови. оріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, збагачувати і берегти.

         Нашу рідну українську мову називають неоціненним скарбом народу. Про неї писали і пишуть, її оспівують письменники і поети. Українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими.  Наша мова – це думи, поеми, казки, легенди, перекази, приказки, прислів’я. Любов до неї починається з дитинства, з колискової мами.

        Про це відвідувачам дитячого садочка розповіли  бібліотекар та вихователь, де пройшов дитячий ранок «Наша мова – мова вічної землі, наше слово – слово вічного народу».

        Діти поринули у прекрасний світ нашої рідної мови. 

 Вони з задоволенням читали вірші, співали пісні, танцювали.

         Бібліотекар наголосила:

                             «Ніхто не має права забувати

                             Своєї мови рідної ніде,

                             Як ті пісні, які співала мати,

                             І як своє дитинство золоте».

        Діти, як справжні патріоти, виконали Гімн України, і присвятили його нашим воїнам, які захищають мир та спокій в нашій країні.
                                                             

                                                            

         Мета заходу: показати дітям красу та багатство української мови за допомогою поетичного слова, українського фольклору. Викликати бажання любити рідну мову, свій народ, свою землю

Такий народ загинути не може

                          Вони співали «Ще не вмерла...» і вмирали...

                          Земля тремтіла, під ногами – твердь...

                          Їм янголи обличчя прикривали...

                          А ті під вибухи гранат ішли на смерть...

           Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інституцькій. Гинули за честь, за волю, за право бути народом...

          Кожен з цієї Небесної Сотні мав свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхнього серця саме в цей час призвав до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

          Вічна, світла пам’ять героям Небесної Сотні – цим мужнім людям, порядним і чесним, відвага і совість яких не могли бути іншими – вони не поступилися б свободою України за жодних обставин. Тому стояли до останнього – за дітей і батьків, за кожного з нас, за наш європейський вибір, за нашу свободу і кращі часи. Продовжувати справу героїв маємо ми – тепер їхнє життя триває в кожному з нас. Пам’ятаймо про це і ніколи не забуваймо.

          В День Пам’ті Небесної Сотні в залі засідань Хмільницької райдержадміністрації відбулося нагородження демобілізованих учасників АТО заохочувальними нагородами «Учасник АТО». Серед нагороддених були жителі нашої територіальної громади: Лихошерст Віктор Васильович, Рачківський Петро Йосипович та Літинський Тарас Вікторович. Грошові нагороди і квіти вони отримали від сільського голови Чекотун Оксани Іванівни.

                                                      

          В бібліотеці пройшов перегляд літератури «Подвиг Небесної Сотні – приклад для нащадків», приурочений цьому пам’ятному дню.

                                                               

           В Зозулинецькій ЗОШ І-ІІІ ст. відбулася лінійка – реквієм  « Такий народ загинути не може». На захід запросили учасників АТО Боричка Олега Анатолійовича, який перебуває в короткочасній відпусці та Рачківського Петра Йосиповича.  Діти вручили Олегу Анатолійовичу прапор України,  на якому виразили слова підтримки захисникам Батьківщини. Свої побажання воїнам на прапорі написали , також, вихованці ДНЗ.

                                                            

            Мета заходу: вшанувати пам’ять героїв, прищепити любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

        

        « Час і досі не загоїв рану –

Цей одвічний біль – Афганістан»

                  Пам’ятаймо, друзі, цих людей до віку,

                         Тих, хто повернувся і поліг в боях.

                         І вклонімось всі ми низько до землі їм,

                         Квітами устелемо їх тернистий шлях

                                        

             15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, приурочений річниці виведення радянських військ з Афганістану.

             Війна в Афганістані – це трагедія і звитяга сотень тисяч людей, доблесть і героїзм, душевні страждання і втрати...  Незагоєна рана, біль її учасників, це застереження на майбутнє. Вона почалася 1979 року і тривала до 1989 року.  З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас  від вогненних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і  дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

           В цей день ми схиляємо голови перед вічною пам’яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, ждунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах.  А живим шана і подяка за те, що вистояли, що зберегли солдатську честь і славу.

            Учасники бойових дій на території інших держав проживають в нашій територіальній громаді. Це Крамар Іван Артемович, Черніцький Жора Романович, Гуцалюк Юрій Микитович, Крамар Анатолій Михайлович, Прокопчук Іван Федорович, Басараба Микола Іванович.

                                                              

             Цього дня в Зозулинецькій ЗОШ І-ІІІ ст. пройшов урок мужності «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль – Афганістан».

                                                              

              Мета уроку: розповісти учням про афганську війну, прививати почуття патріотизму, мужності, відповідальності.

          Така любов буває раз в ніколи

                                                   На долонях ніжно тримаю

                                                   Серце друга,аби не зронить.

                                                   Знаю я, - за любов не карають,

                                                   За любов починають любить.

             14 лютого ми святкуємо одне з найбільш чудових свят. Причому святкують його в усьому світі, у багатьох країнах.   Нічого дивного у цьому немає, адже день Святого Валентина – свято кохання, а любов існує скрізь і всюди, в  найвіддаленіших куточках  земної кулі.  Для  любові переборні і простір і час. Любов підкорює міста і села. Коханню всі віки покірні.  Що є прекрасніше в світі за любов? Тільки любов.

               Не втрачайте день, коли можна  передати свої почуття, свої зізнання коханій людині, і просто тим людям, які люблять вас більше ніж хто- небуть- батькам, мамам, бабусям, дідусям, сестричкам, братикам.

              14 лютого – це день, коли можна не соромлячись, висловити свою любов близьким людям.

              З Днем Святого Валентина, шановнні користувачі бібліотеки.

              В цей день в бібліотеці пройшов розважальний вечір- конкурс «Така любов буває раз в ніколи».

                                                                

                                                    

              Юнаки та дівчата брали участь у різноманітних конкурсах, весело відповідали на різні запитання, малювали коханим малюнки та писали листи.

                                                     

                                                           

  Створимо позитивний інтернет разом

       Кожного року другого вівторка лютого міжнародна спільнота відзначає День Безпечного Інтернету. Традицію відзначати цей день започаткували в Європі в 2004 році, а вже в 2008 році сорок країн світу взяли участь в цій акції. Основне покликання цієї дати зробити Інтернет чистішим від насильства, злочинності та інших негативних чинників, об’єднати зусилля держави та громадскості у пошуку безпечного користування, обговорити питання інтернет-етики, інтернет-безпеки, вжити заходів з популяризації механізмів безпечної роботи у мережі, перш за все серед дітей та молоді.

         Не залишилися байдужими до цієї події користувачі нашої бібліотеки.

Для учнів 7- 8 класів бібліотекар провела бесіду «Створимо позитивний Інтернет разом».

                                                                    

         Діти обговорили питання безпечної поведінки в Інтернеті, потенційних загроз, випадки порушення прав дітей та механізм захисту.

                                                      

Реалізація прав молоді в сучасному суспільстві

           З метою правового виховання підростаючого покоління, поширення правової інформації серед молоді в бібліотеці проведена година спілкування «Реалізація прав молоді в сучасному суспільстві».

          Бібліотекар ознайомила юнацтво з книжковою виставкою «Права, гарантії, захист», де представлені матеріали по праву.  А,  також, наголосила, що молодь є важливою складовою українського суспільства, носієм інтелектуального потенціалу, тому з перших років незалежності українська

 молодіжна політика є одним з найважливіших напрямків діяльності органів державної влади. Метою цієї політики є створення сприятливих умов для самореалізації молоді в різних галузях, оперативне реагування та вирішення соціальних проблем.

                                                      

            Під час спілкування юнаки та дівчата дізналися про свої права та обов’язки, спробували розібратися в конфліктних ситуаціях, які виникають в їхньому житті.

                                                           

Бібліограф, письменник,громадський діяч

        До 115-річчя від дня народження українського письменника Валер’яна Підмогильного в бібліотеці відкрита тематична поличка.

        В. Підмогильний -  одна з найпомітніших постатей в українській літературі ХХ ст. Безпідставно репресований у розквіті творчих сил, письменник залишив по собі багату творчу спадщину.

       Користувачі бібліотеки мали можливість ознайомитися з творчістю письменника.

                                                       

Герої Крут – для нащадків взірець

                                                            « І слава їх стає не вмерши,

                                                             Ятрить крізь відстані і час.

                                                             Було їх триста.

                                                             Триста перший –

                                                             І ти,

                                                             І я,

                                                             І кожен з нас».

                                                                       П. Шкрабатюк

              29 січня 1918 рік. Маленька станція Крути на Чернігівщині. Бій. Триста студентів в ім’я ідеї, в ім’я Батьківщини.

              Вісім десятиліть відділяють нас від того часу, та ці події живуть в душі українського народу, ятрять його серце. В пам’яті людській завжди зберігатиметься історія про трьохсот героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. В бою під Крутами полягли київські студенти та учні, що стали на захист своєї Батьківщини. Трагічна їх загибель стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

             В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Про те – це символ нескореного духу нашої нації.

             Нехай пам’ять про  героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом того, як треба любити свою Батьківщину. Вони полягли, що б ми сьогодні жили у вільній і незалежній українській державі.

             В бібліотеці був проведений перегляд літератури, приурочений цій події, «Герої Крут для молоді взірець» для юнацтва.

                                                          

             Мета заходу: формувати у юнацтва почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого, виховувати почуття національної гідності, гордості за свій народ.

           Історія скорботи та героїзму

        Зникають покоління,які пережили страхіття масових знищень людства – Голокост. Поволі відходить страх... Натомість виникає відчуття, що все це стане історією,  тобто перестане бути безпрецендентним актом  знищення невинних людей.

        Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами. Починаючи з середини ХХ ст. слово «Голокост» стало загальновживаним по вілношенню до хвилі терору проти єврейського населення, розпочатого Адольфом Гітлером та винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.

        Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не стали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами, тому в 2005 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 27 січня днем пам’яті жертв Голокосту. В цей день радянські війська звільнили в’язнів нациського табору смерті в Польщі Аушвіц – Біркенау.

        Саме цьому трагічному явищу в бібліотеці була присвячена виховна година «Історія скорботи та героїзму» для учнів 8 – 9 кл., направлена на морально – етичне виховання учнів, розвиток відчуття патріотизму, гуманності, милосердя.  Під час проведення заходу учні вмсловлювали власну думку щодо голокосту, ділилися інформацією про це жахливе явище.

                                                          

«України ми не прагнем десь –

        На Вкраїні хочем України»

                              «Квітуй, мов калина, над плесами вод,

                               Будь в дружбі і праці міцна і єдина.

                               Хай буде щасливим твій вільний народ,

                               Прекрасна моя Україно!».

                                                                      М. Верещака

                 Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які не втрачають свого значення та актуальності і сьогодні. До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної Республіки. Цій даті судилося навіки вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності.

              Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу  про незалежну соборну, національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної і територіальної консолідації.

             Схід і Захід – разом. Саме через це гасло революційного Майдану можна представить ідею Соборності України в осучасненому вигляді.

             То ж дай нам, Боже, зміцнити соборність душі нашого народу – тоді й Соборність держави ніхто не посмілиться поставити під сумнів.

             З цієї нагоди в бібліотеці та сільській раді проведена інформаційна година «України ми не прагнем десь -  на Вкраїні хочем Ураїни».