Ветеран живе поруч

 

         1 жовтня в Україні відзначають День людей похилого віку та День ветеранів праці. Важко переоцінити всі здобутки  людей, за якими стоять наполеглива праця, мужність, героїзм і відвага. Це покоління винесло на своїх плечах весь тягар війни, відбудовувало країну після воєнної розрухи, пережило багато випробувань, болю і втрат і при цьому зберегло гідність, силу духу, віру, любов до рідної землі.

       До таких людей належить жителька села Пустовійти Рейнт Антоніна Петрівна (1931 р.н.), в гості до якої завітала бібліотекар та записала спогади.

                                                                       

Все життя Антоніна Петрівна працювала в колгоспі, разом з чоловіком виховала трьох дітей, бавила онуків і зараз бавить правнуків. Про неї, та про таких як вона хочеться сказати словами поета:

                         Погляньте на їхні руки, на них трудові мозолі.

                         Даремно по світу шукати – чесніших нема на землі.

                         Погляньте на їхні руки дебелі з роботи, жорсткі,

                         Одначе даремно шукати ніжніші за руки такі!

                          Їхні руки міцніли в напрузі, і соромно їм не було.

                          Від їхнього потиску друзі навік зберігали тепло.

                          Зробили ці руки немало, колись їм позаздрить онук.

                          Це ж щастя вони дарували із своїх натруджених рук.

                          Погляньте на їхні руки – на них справедливість сама.

                          Даремно по світу шукати, світліших за їх нема.

                                                                    

      Дбайливе ставлення до ветеранів праці, пенсіонерів, одиноких громадян – наша загальна справа, адже вони джерело народної мудрості, а їхнє життя невичерпна енергія і оптимізм – нерозривний місток, який об’єднує покоління.