Знак біди: слідами Чорнобильської трагедії

                         « Ми атомні заложники прогресу.

                                      Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

                                      Так і живем від стресу і до стресу,

                                      Абетку смерті маємо АЕС»

                                                                Л. Костенко

          26 квітня. В пам’яті українського народу – це день Чорнобильського лиха, болю і суму. Забути це і викреслити з нашої пам’яті неможливо.

          На квітучій українській землі з’явилися пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть, повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

          Тридцять років б’ють тривожним  набатом дзвони Чорнобиля.... Вони нагадують:  Пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає на весні пишним буйством кольорів, хай ростуть трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість. Хай кожен новий день сповнює наші серця миром і спокоєм. Пам’ятаймо!

           З нагоди цієї дати в Зозулинецькій ЗОШ І – ІІІ ст. пройшов урок – роздум «Знак біди: слідами Чорнобильської трагедії».

           Мета уроку: вшанувати пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи, бути пильними і відповідальними, бо безвідповідальність породжує трагедію.