«А Юрій Панчук – наш безстрашний земляк,         Тримав український прославлений стяг».                                                                                                   М. Дорош.

   Війна страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані села і міста. Вона бере у людства найбільшу ціну – людське життя.                                                                   Сьогодні, 27 лютого, минає перша річниця загибелі відважного воїна Героя, нашого земляка, Панчука Юрія Миколайовича. Річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті. Річниця без Юрія! Сьогодні всі, хто знав і пам’ятає його згадують добрим словом і тихою молитвою.                                                                        Важко уявити , що довелося пройти матері Марії Марківні, яка втратила сина. Як змиритися з втратою дружині Тетяні, доньці Вероніці. Але, треба пам’ятати, що тепер Юрій став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігає своїх рідних і кожного з нас.                                                                                                              

  Щира вдячність, безмежна шана, тобі Воїне! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом, людину, яка віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній і незалежній Україні! Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони завжди в наших серцях!