«А Юрій Панчук – наш безстрашний земляк, Тримав український прославлений стяг». М. Дорош.
Війна страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані села і міста. Вона бере у людства найбільшу ціну – людське життя. Сьогодні, 27 лютого, минає перша річниця загибелі відважного воїна Героя, нашого земляка, Панчука Юрія Миколайовича. Річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті. Річниця без Юрія! Сьогодні всі, хто знав і пам’ятає його згадують добрим словом і тихою молитвою. Важко уявити , що довелося пройти матері Марії Марківні, яка втратила сина. Як змиритися з втратою дружині Тетяні, доньці Вероніці. Але, треба пам’ятати, що тепер Юрій став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігає своїх рідних і кожного з нас.
Щира вдячність, безмежна шана, тобі Воїне! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом, людину, яка віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній і незалежній Україні! Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони завжди в наших серцях!