Життя прожити – не поле перейти

      93 роки прожити – не поле перейти. Про це засвідчує доля ветерана Великої Вітчизняної війни, ветерана праці, жителя села Зозулинці Сердюка Василя Івановича.

    Народившись в сім’ї селянина, Василь Іванович, взяв у спадок від батьків мудрість, синівську любов до рідної землі, велике бажання робити людям добро. Доля вела ветерана непростими стежками голодомору, воєнного лихоліття, післявоєнної відбудови. Своєю невтомною, довголітньою  працею вчителя, директора школи, голови первинного осередку ветеранської організації Василь Іванович домігся заслуженого авторитету та поваги серед людей.

      В день свого дня народження ветеран приймав найщиріші вітання від своїх рідних, сільського голови та працівників культури сільської ради.

      Розчулений увагою присутніх Василь Іванович висловив теплі слова вдячності.