«А Юрій Панчук – наш безстрашний земляк, Тримав
український прославлений стяг». М. Дорош.
Війна страшна, бо
залишає після себе не лише зруйновані села і міста. Вона бере у людства
найбільшу ціну – людське життя. Сьогодні, 27
лютого, минає перша річниця загибелі відважного воїна Героя, нашого земляка, Панчука
Юрія Миколайовича. Річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам’яті.
Річниця без Юрія! Сьогодні всі, хто знав і пам’ятає його згадують добрим словом
і тихою молитвою. Важко уявити , що
довелося пройти матері Марії Марківні, яка втратила сина. Як змиритися з
втратою дружині Тетяні, доньці Вероніці. Але, треба пам’ятати, що тепер Юрій
став до лав Небесного Війська і вже звідти оберігає своїх рідних і кожного з
нас.
Щира вдячність,
безмежна шана, тобі Воїне! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом,
людину, яка віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній і
незалежній Україні! Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони завжди в наших
серцях!