Моя Україна – козацька слава!
Така волелюбна і вільна держава.
«Довкруг ясніші стають виднокраї,
І закують зозулі в сосняках...
Козацька
слава Байди не вмирає,
Вона як пісня житеме в віках.»
М. Сингаївський
Враховуючи історичне
значення і заслуги українського козацтва у ствердженні української державності
та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Указом Президента України
встановлений ДеньУкраїнського козацтва, який відзначається щорічно 14 жовтня –
в день Покрови Пречистої Богородиці. Цього року в цей день вперше в Україні святкували, також ,День
захисника України.
З метою привернути увагу до
сторінок історії нашої держави, розповісти про героїчну боротьбу українського
народу за свою свободу, про його уславлених синів в бібліотеці відкрита
тематична виставка «Сторінки історії: славетні імена».
Учасники художньої
самодіяльності Пустовійтівського сільського клубу Надія Павлік та Зінаїда
Дишкант взяли участь у районному конкурсі козацької пісні.
В Пустовійтівському ДНЗ
відбувся дитячий ранок «Моя Україна – козацька слава! Така волелюбна і вільна
держава», присячений Дню Українського козацтва». Хлібом – сіллю діти зустрічали
і вітали запрошених на свято батьків.
З великою гордістю за свою
країну вони виконали Гімн України.
Діти співали пісні,
розповідали вірші присвячені захисникам України, рідній Батьківщині, козацтву.
На закінчення свята
вихованці ДНЗ звернулися до дорослих з проханням:
«Слухайте чеснії люди землі, дуже ми
просимо вас
Боріться,
боріться, бо ми ще малі, мир захищайте для нас».
В Зозулинецькій ЗОШ І – ІІІ
ст. відбувся виховний захід «Козацька Покрова» для учнів 7 – 10 класів, присвячений
Дню Захисника України. В рамках цього заходу відбулося три конкурси: стройова
хотьба, козацька пісня, форма та емблема класу. За підрахунком авторитетного
жюрі перше місце вибороли учні 10 класу, друге - учні 9 класу, а третє місце
розділили між собою учні 8 та 7 класів. Переможці отримали грамоти.
Від часів Хрещення
Київської Русі і до наших днів свято Покрови Пресвятої Богородиці духовно
об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої
Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі.
«Бо ж нашому
роду нема переводу,
Хай пісня
єднає коріння святе.
Дай, Боже,
нам віру і братство
На довгі
роки, на вічні віки».